ЛІДЕРСТВО НА ОСНОВІ ДАНИХ:  DASHBOARD-КЕРУВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Надія Олександрівна Діра; Ірина Альбертівна Скляр

doi:10.32999/ksu2413-1865/2025-112-12

Надія Олександрівна Діра Бердянський державний педагогічний університет https://orcid.org/0000-0001-5523-7943
Ірина Альбертівна Скляр Бердянський державний педагогічний університет https://orcid.org/0009-0003-1129-2205

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2025-112-12

Ключові слова: освітня аналітика, цифрові панелі керування, управлінська підзвітність, доказове прийняття рішень, аналітична зрілість університетів, цифрова культура управління, стратегічне керівництво

Анотація

Мета. Стаття присвячена обґрунтуванню теоретичних і прикладних засад формування лідерства на основі даних у системі вищої освіти та визначенню ролі цифрових панелей керування як інструменту підвищення ефективності управлінських рішень у закладах вищої освіти. Реалізація мети передбачає аналіз особливостей упровадження освітньої аналітики, узагальнення підходів до цифрової трансформації університетського управління й окреслення перспектив розвитку управлінських практик, заснованих на даних. Методи. Для досягнення мети використано комплекс методів: аналіз, синтез, систематизацію, зіставлення, узагальнення, що забезпечило цілісність теоретичного пошуку. Метод контент-аналізу застосовано для вивчення тенденцій розвитку освітньої аналітики, визначення напрямів використання цифрових інструментів моніторингу та чинників ефективності аналітичного лідерства у сфері вищої освіти. Для забезпечення достовірності висновків застосовано принцип методологічної триангуляції – поєднання кількісних та якісних методів аналізу джерел. Результати. Використання системного, компетентнісного та аксіологічного підходів дало змогу розкрити сутність управлінського лідерства, заснованого на доказовості, відкритості та стратегічності прийняття рішень. Визначено, що цифрові панелі є ефективним засобом інтеграції освітніх, наукових і адміністративних показників, забезпечують оперативність моніторингу та підвищують рівень управлінської підзвітності. Узагальнено досвід українських університетів щодо створення власних аналітичних платформ для моніторингу якості освітньої діяльності. Висновки. Лідерство на основі даних визначено як провідний чинник підвищення результативності управління університетами в умовах цифрової трансформації. Використання цифрових панелей сприяє системності управлінських процесів, прозорості рішень і розвитку культури аналітичної відповідальності. Подальші дослідження варто спрямувати на оцінювання аналітичної зрілості університетів і вивчення впливу цифрових компетентностей керівників на якість управління.

Посилання

1. Бердянський державний педагогічний університет. Електронна підтримка навчання: платформа Moodle [Електронний ресурс]. Бердянськ : БДПУ, 2025. Режим доступу: https://bdpu.org.ua/elektronna-pidtrymka-navchannya-moodle/ (дата звернення: 17.10.2025).
2. Інтеграція аналітичної платформи Qlik Sense у навчальний процес Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка та інших закладів вищої освіти України компанією RBC Group. Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. Режим доступу: https://cusu.edu.ua/ua/news/18382-intehratsiia-analitychnoi-platformy-qlik-sense... (дата звернення: 13.10.2025).
3. Калінська О., Івасик І. Модель формування управлінської компетентності керівника закладу професійної освіти. Український педагогічний журнал. 2019. № 3. С. 94–103. DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2019-3-94-103 (дата звернення: 13.10.2025).
4. Клименко Є., Глазунова О. Архітектура інформаційної технології освітньої аналітики з використанням інтелектуального аналізу даних. Інформаційні технології та суспільство. 2025. № 2(17). С. 69–75. DOI: https://doi.org/10.32689/maup.it.2025.2.10 (дата звернення: 13.10.2025).
5. Марчук Н. А. Цифрові інструменти в професійній освіті України: історія виникнення, особливості впрова-дження та перспективи. Професійно-прикладні дидактики. 2024. № 2. С. 48–53. DOI: https://doi.org/10.37406/2521-6449/2024-2-8 (дата звернення: 13.10.2025).
6. Моніторинг якості освітньої діяльності. – Харківський національний медичний університет. – Режим доступу: https://knmu.edu.ua/navchalno-naukovyj-instytut-yakosti-osvity-hnmu/monitoryng-yakosti-osvitnoyi-diyalnosti/ (дата звернення: 13.10.2025).
7. Олійник О. О. Вища освіта в Україні: наукометричний та статистичний аналіз. – Освітня аналітика України. – 2025. – № 1(33). – С. 58–68. – Режим доступу: https://science.iea.gov.ua/2025-1-58-68/ (дата звернення: 13.10.2025).
8. Петренко С. Проєктування інформаційної сис- теми підтримки освітніх процесів ЗВО. – Computer- Integrated Technologies: Education, Science, Production. – 2025. – № 60. – С. 233–238. – Режим доступу: https://cit.lntu.edu.ua/index.php/cit/article/download/773/867 (дата звернення: 13.10.2025).
9. Цифровий кампус. – Київський столичний університет імені Бориса Грінченка. – Режим доступу: https://digital.kubg.edu.ua/ (дата звернення: 13.10.2025).
10. Шевчук І., Шевчук А. Освітня аналітика крізь призму війни: виклики та можливості для вищої школи України. – Економіка та суспільство. – 2022. – № 39. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39- 80 (дата звернення: 13.10.2025).
11. AlZoubi D., Baran E., Karabulut-Ilgu A., Morales A. S., Gilbert S. B. From concept to classroom: Developing instructor dashboards through human centered design. – Computers and Education Open. – 2024. – Vol. 7. – P. 100234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.caeo.2024.100234 (дата звернення: 13.10.2025).
12. Chigbu B. I., Makapela S. L. Data- driven leadership in higher education: advancing sustainable development goals and inclusive transformation. – Sustainability. – 2025. – Vol. 17, no. 7. – P. 3116. DOI: https://doi.org/10.3390/su17073116 (дата звернення: 13.10.2025).
13. Fitsilis P. et al. Effective Data Stewardship in Higher Education: Skills, Competences, and the Emerging Role of Open Data Stewards. – 2024. – arXiv preprint arXiv:2410.20361. – Режим доступу: https://arxiv.org/abs/2410.20361 (дата звернення: 13.10.2025).
14. Komljenovic J., Sellar S., Birch K. Turning universities into data-driven organisations: Seven dimensions of change. – Higher Education. – 2025. – Vol. 89, no. 5. – P. 1369–1386. DOI: https://doi.org/10.1007/s10734-024-01277-z (дата звернення: 13.10.2025).
15. Tirado A. M., Mulholland P., Fernandez M. Towards an operational responsible AI framework for learning analytics in higher education. – 2024. – arXiv preprint arXiv:2410.05827. – Режим доступу: https://arxiv.org/abs/2410.05827 (дата звернення: 13.10.2025).
16. Tryus Yu., Zaspa H., Kozhemyakin O., Ashyrova A. Information and analytical system for educational activities support of structural divisions of higher education institutions. – Bulletin of Cherkasy State Technological University. – 2020. – Vol. 4, no. 25. – P. 27–38. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.219482 (дата звернення: 13.10.2025).