ЛІНГВОДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТРАНСЛІНГВАЛЬНОГО ПІДХОДУ ТА ЛЮДИНООРІЄНТОВАНОГО ШІ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ

Анотація

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичній розробці диференційованої системи вправ для навчання іноземної (англійської) мови здобувачів базової середньої освіти (рівні A2–B1+), побудованої на засадах синергії лінгводидактичного потенціалу транслінгвального підходу та можливостей генеративного ШІ (на прикладі чат-бота Google Gemini). Методи. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс взаємопов’язаних наукових методів: аналіз, синтез і систематизацію педагогічної та лінгводидактичної літератури з проблем персоналізації навчання, транслінгвізму й застосування ШІ в освіті; метод цифрового промптування та генеративної адаптації автентичного вихідного тексту рівня B1+ (про феномен FOMO) до рівнів A2, B1; а також метод конструювання під час розробки етапних завдань і двомовних дебатів. Результати. Обґрунтовано доцільність застосування транслінгвального підходу для подолання мовної тривожності та зняття афективного фільтра в здобувачів освіти. Визначено методичну роль ШІ як гнучкого фасилітатора, що дає змогу автоматизувати процес диференціації та скаффолдингу освітнього контенту. Розроблено багаторівневу систему навчальних завдань, яка забезпечує послідовну градацію когнітивної складності: на рівні А2 – подолання мовного бар’єра, елементарна ідентифікація та естетико-емоційна адаптація; на рівні В1 – ситуативний і концептуальний аналіз із добором фразеологічних еквівалентів; на рівні В1+ – лінгвокультурологічний аналіз метафор, сленгу та маніпулятивного дискурсу. Висновки. Доведено, що поєднання генеративного ШІ та педагогічного транслінгвізму створює безстресове освітнє середовище, у якому рідна мова є не перешкодою, а пізнавальним ресурсом. Запропонований підхід трансформує роль вчителя у роль ментора та дозволяє ефективно формувати міжкультурну комунікативну компетентність у здобувачів освіти незалежно від їхнього рівня володіння іноземною мовою. Перспективи подальших досліджень полягають в емпіричній апробації розробленої методики у базовій середній освіті