ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ БЕНЧМАРКІНГУ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧИВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2026-115-17Ключові слова:
бенчмаркінг, освітній бенчмаркінг, професійна підготовка, здобувачі вищої освіти, якість вищої освіти, освітні програми, компетентнісний підхід, трансверсальні компетентності, академічна аналітика, інноваційні освітні технології, конкурентоспроможність випускниківАнотація
У сучасних умовах глобалізації, цифрової трансформації суспільства, стрімкого розвитку технологій та інтеграції України до Європейського простору вищої освіти особливої актуальності набуває проблема забезпечення високої якості професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Зростання вимог роботодавців до рівня професійних, цифрових, комунікативних і трансверсальних компетентностей випускників зумовлює необхідність пошуку ефективних інструментів модернізації освітнього процесу. Одним із таких інструментів є метод бенчмаркінгу, який передбачає систематичне вивчення, аналіз, порівняння та адаптацію найкращих освітніх практик, моделей професійної підготовки та управлінських рішень, що успішно реалізуються у провідних закладах вищої освіти світу. Використання бенчмаркінгу дозволяє не лише підвищити якість освітніх програм, але й забезпечити відповідність результатів навчання сучасним тенденціям розвитку ринку праці та суспільним запитам. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні можливостей використання методу бенчмаркінгу для вдосконалення професійної підготовки здобувачів вищої освіти, визначенні його потенціалу у підвищенні якості освітнього процесу та формуванні конкурентоспроможного людського капіталу. Методи дослідження. Для реалізації поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизацію наукової літератури з проблем освітнього бенчмаркінгу; порівняльно-педагогічний аналіз міжнародного досвіду застосування бенчмаркінгових технологій у вищій освіті. Результати дослідження. У статті уточнено сутність поняття «освітній бенчмаркінг» та охарактеризовано його як інструмент стратегічного управління якістю освіти, спрямований на виявлення та впровадження кращих практик професійної підготовки. Визначено основні види бенчмаркінгу, що можуть застосовуватися у вищій освіті, зокрема внутрішній, конкурентний, функціональний та міжнародний. Обґрунтовано етапи реалізації бенчмаркінгового процесу, які включають визначення об’єктів порівняння, пошук еталонних практик, збір і аналіз інформації, адаптацію отриманого досвіду та оцінювання результатів упровадження. Вста- новлено, що використання методу бенчмаркінгу сприяє оновленню змісту освітніх програм відповідно до міжнародних стандартів, удосконаленню методів і технологій навчання, розвитку практикоорієнтованої освіти. Доведено, що бенчмаркінг виступає важливим інструментом академічної аналітики, підтримує процес прийняття управлінських рішень на основі доказових даних та забезпечує безперервне вдосконалення освітньої діяльності. Висновки. Встановлено, що метод бенчмаркінгу має значний потенціал для вдосконалення професійної підготовки здобувачів вищої освіти та підвищення якості освітніх послуг. Його системне впровадження сприяє адаптації освітніх програм до сучасних викликів, розвитку інноваційного освітнього середовища, посиленню міжнародної конкурентоспроможності закладів вищої освіти та підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно діяти в умовах динамічних соціально-економічних змін. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням моделей інтеграції бенчмаркінгу до систем внутрішнього забезпечення якості освіти та створенням методичного інструментарію для оцінювання ефективності його застосування у професійній підготовці майбутніх фахівців
Посилання
1. Alexander, F. K. (2020). The changing landscape of higher education assessment and benchmarking. Higher Education Quarterly, 74(3), 245–262. DOI:
2. Bennett, D., Knight, E., & Dockery, A. M. (2020). Graduate employability and higher education: Past, Fig. 1. Estimated level of benchmarking adoption in higher education institutions across selected European countries and Ukraine present and future. Higher Education Research & Development, 39(5), 1011–1026. DOI: https://doi.org/10.1080/07294360.2019.17 05256
3. Biggs John B. (1966). Enhancing Teaching Through Constructive Alignment Springer Higher Education https://doi.org/10.1007/BF00138871
4. Camp, R.C. (1989), “Benchmarking: the search for industry best practices that lead to superior performance” Quality Press, Quality Resources, p. 299
5. European Association for Quality Assurance in Higher Education. (2018). Standards and guidelines for quality assurance in the European Higher Education Area (ESG). ENQA. URL: https://www.enqa.eu/publications/esg/
6. Foster, M., & Jones, P. (2021). Benchmarking in higher education: From performance measurement to institutional learning. Studies in Higher Education, 46(9), 1872–1885. DOI: https://doi.org/10.1080/03075079.2020.1744121
7. Jungblut, J., Vukasovic, M., & Steinhardt, I. (2020). Higher education policy dynamics and quality assurance in Europe. European Journal of Education, 55(3), 350–365. DOI: https://doi.org/10.1111/ejed.12392
8. Knight, J. (2021). Internationalization of higher education: New directions, new challenges. International Higher Education, 105, 3–5. DOI: https://doi.org/10.6017 /ihe.2021.105.12334
9. OECD. (2021). Benchmarking higher education system performance. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/education/
10. OECD. (2023). Education at a glance 2023: OECD indicators. OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/education/education-at-a-glance/
11. Popova, L., (2026). Applying of the Benchmarking Method in the Process of Developing Transversal Competences of Future Specialists in Higher Educational Institutions/Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. № 45 (1). C. 22–28. DOI: https://doi.org/10.28925/2311-2409.2026.453
12. Stensaker, B., & Harvey, L. (2018). Accountability or improvement? The changing role of benchmarking in higher education. Quality in Higher Education, 24(1), 1–15. https://doi.org/10.1080/13538322.2018.1429074
13. Spendolini Michael J. (2000) The Benchmarking Book. AMACOM, 2000. P. 248
14. UNESCO. (2022). Reimagining our futures together: A new social contract for education. UNESCO Publishing. URL: https://unesdoc.unesco.org/
15. World Bank. (2020). The changing nature of work and skills in higher education. World Bank Group. URL: https://www.worldbank.org/education
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.