ДОШКІЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВІТА В ЕПОХУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ АВТОНОМНОСТІ

Автор(и)

  • Максим Олександрович Вінник Херсонський державний унiверситет image/svg+xml
  • Тетяна Олександрівна Вінник Херсонський державний унiверситет image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2026-115-2

Ключові слова:

розвивальне заміщення, смислова реконструкція, пізнавальна самостійність, авторська суб’єктність, сенсомоторний досвід, метакогніція, калібрування довіри, педагогічне посередництво

Анотація

Теоретично обґрунтувати зростання стратегічної ролі дошкільної та початкової освіти в умовах поширення генеративних систем, визначити передумови подальшої самостійної, критичної та продуктивної взаємодії дитини з алгоритмічними інструментами та встановити межу між педагогічним підсиленням і передчасним заміщенням формувальних операцій. Методи. Дослідження має теоретико-концептуальний характер. Використано інтегративний огляд сучасних емпіричних і теоретичних праць, порівняльно-теоретичний та концептуальний аналіз, систематизацію, синтез і концептуальне моделювання. Зіставлено результати досліджень навчання з генеративними системами, положення психології пам’яті, когнітивного навантаження, втіленого пізнання, метакогніції та міжнародні освітні орієнтири. Причинні твердження не розглядаються як емпірично доведені; запропоновані положення потребують подальшої експериментальної та лонгітюдної перевірки. Результати. Обґрунтовано розмежування результативного і розвивального підсилення: покращення зовнішнього продукту не є достатнім свідченням сформованості внутрішньої здатності. Запропоновано поняття «розвивальне заміщення» для ситуації, коли система виконує формувальну операцію до набуття дитиною достатнього досвіду її самостійного здійснення; поняття відмежовано від когнітивного розвантаження та автоматизаційного упередження. Уточнено зміст смислово-реконструктивної здатності, когнітивної витривалості, авторської суб’єктності та епістемічної автономності. Передумови продуктивної взаємодії систематизовано у шість взаємопов’язаних доменів: мовленнєво-реконструктивний, абстрактнологічний, творчо-авторський, сенсомоторний, виконавчо-метакогнітивний і соціально-епістемічний. Показано, що одна й та сама функція системи може бути допоміжною для сформованої навички й ризиковою для здатності, яка лише розвивається. Висновки. Педагогічно значущим критерієм залучення генеративних систем є не календарний вік і не якість створеного з їх допомогою продукту, а рівень сформованості конкретної людської здатності та характер операції, що передається технології. У ранньому віці власна мовленнєва, предметна, творча, сенсомоторна й соціальна дія має передувати її генеративній автоматизації, а технологічна підтримка повинна збільшувати стійку майбутню самостійність дитини у навчанні, а не потребу в повторному зверненні до системи у майбутньому

Посилання

1. Baddeley A. D., Hitch G. Working memory. The Psychology of Learning and Motivation / ed. G. H. Bower. New York: Academic Press, 1974. Vol. 8. P. 47–89. DOI: https://doi.org/10.1016/S0079-7421(08)60452-1.

2. Barsalou L. W. Grounded cognition. Annual Review of Psychology. 2008. Vol. 59. P. 617–645. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.59.103006.093639.

3. Bastani H., Bastani O., Sungu A., Ge H., Kabakcı Ö., Mariman R. Generative AI without guardrails can harm learning: Evidence from high school mathematics. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2025. Vol. 122, No. 33. e2422633122. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.2422633122.

4. Bjork R. A., Bjork E. L. Making things hard on yourself, but in a good way: Creating desirable difficulties to enhance learning. Psychology and the Real World: Essays Illustrating Fundamental Contributions to Society /eds. M. A. Gernsbacher et al. New York: Worth Publishers,

2011. P. 56–64.

5. Dewey J. Democracy and Education. New York: Macmillan, 1916.

6. Doshi A. R., Hauser O. P. Generative AI enhances individual creativity but reduces the collective diversity of novel content. Science Advances. 2024. Vol. 10, No. 28. eadn5290. DOI: https://doi.org/10.1126/sciadv.adn5290.

7. Gerlich M. AI tools in society: Impacts on cognitive offloading and the future of critical thinking. Societies. 2025. Vol. 15, No. 1. Art. 6. DOI: https://doi.org/10.3390/soc15010006.

8. Karpicke J. D., Roediger H. L. Repeated retrieval during learning is the key to long-term retention. Science. 2008. Vol. 319, No. 5865. P. 966–968. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1152408.

9. Lin R., Chen Y., Guan M. Who do children trust? AI vs. human recommendations and the role of anthropomorphic design. Technological Forecasting and Social Change. 2026. Vol. 229. 124707. DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2026.124707.

10. Ljungcrantz L. The interaction of AI and early childhood education: A state-of-the-art review 2020–2024. Early Childhood Education Journal. 2026. Vol. 54, No. 5. P. 3565–3581. DOI: https://doi.org/10.1007/s10643-025-02079-3.

11. OECD. Building Strong Foundations for Life: Results from the 2025 Early Learning and Child Wellbeing Study. Paris: OECD Publishing, 2026. DOI: https://doi.org/10.1787/02bf8efe-en.

12. OECD/European Union. Empowering Learners for the Age of AI: An AI Literacy Framework for Primary and Secondary Education. Paris: OECD Publishing, 2026. DOI: https://doi.org/10.1787/65cd27d4-en.

13. Risko E. F., Gilbert S. J. Cognitive offloading. Trends in Cognitive Sciences. 2016. Vol. 20, No. 9. P. 676–688.DOI: https://doi.org/10.1016/j.tics.2016.07.002.

14. Sweller J. Cognitive load during problem solving: Effects on learning. Cognitive Science. 1988. Vol. 12, No. 2. P. 257–285. DOI: https://doi.org/ 10.1207/s15516709cog1202_4.

15. Tian J., Zhang R. Learners’ AI dependence and critical thinking: The psychological mechanism of fatigue and the social buffering role of AI literacy. Acta Psychologica. 2025. Vol. 260. 105725. DOI: https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.105725.

16. UNESCO. AI and the Future of Education: Disruptions, Dilemmas and Directions. Paris: UNESCO Publishing, 2025.

17. UNICEF Innocenti. Guidance on AI and Children: Recommendations for AI Policies and Systems that Uphold Child Rights. Version 3.0. UNICEF, 2025.

18. Vygotsky L. S. Mind in Society: The Development of Higher Psychological Processes. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1978.

19. Wood D., Bruner J. S., Ross G. The role of tutoring in problem solving. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 1976. Vol. 17, No. 2. P. 89–100. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.1976.tb00381.x.

20. World Economic Forum. The Future of Jobs Report 2025. World Economic Forum, 2025a.

21. World Economic Forum. New Economy Skills: Unlocking the Human Advantage. World Economic Forum, 2025b.

22. Zhang Y., Halili S. H. B., Zainuddin Z. Applications of generative AI in early childhood education: A systematic review. Eurasia Journal of Mathematics, Science and Technology Education. 2026. Vol. 22, No. 3. em2793. DOI: https://doi.org/10.29333/ejmste/18068.

Завантаження

Опубліковано

2026-10-26

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ