МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОГО ЧИТАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ А. КОКОТЮХИ «ВРЯТУВАТИ БЕРЕЗЕНЬ»)

Анотація

Метою статті є комплексне теоретичне обґрунтування та практичне моделювання методики формування емпатійного читання в учнів старшої школи на уроках української літератури (на матеріалі роману Андрія Кокотюхи «Врятувати Березень»). Актуальність дослідження зумовлена наявною в сучасній дидактичній практиці суперечністю: попри високу затребуваність антиколоніальних студій та осмислення історичної травми, реальний навчальний процес часто зводиться до репродуктивного відтворення біографічних фактів і формального літературознавчого розбору, що ігнорує емоційний стан підлітків. У контексті впровадження концепції Нової української школи постає гостра потреба у зміщенні фокусу із сухої академічної термінології на розвиток емоційно-ціннісних компетенцій, емоційного інтелекту та психологічної стійкості випускників. Наукова новизна дослідження полягає у створенні цілісного методичного алгоритму, який інтегрує фундаментальні психологічні функції емоцій у процес аналізу сучасного художнього тексту про досвід повномасштабної війни. Серед основних методів, які дозволили виявити психолого-педагогічний потенціал твору та розробити ефективну систему занять, використано: метод емоційного занурення, контекстуальний та мікротекстовий аналіз зон підвищеної емоційної напруги, методику «застиглого кадру», прийоми проєкції особистісного досвіду, а також загальнонаукові методи опису, систематизації та теоретичного узагальнення. У результаті дослідження доведено доцільність застосування опору концептуальних положень С. Васюти, О. Красовської та Л. Горбань щодо сигнальної та регулювальної функцій емоцій і почуттів як внутрішніх збудників діяльності особистості. Запропоновано авторську методичну систему шкільного аналізу трьох ключових смислових блоків роману: «Руйнування звичного світу та першооснови опору», «Протистояння колоніальній жорстокості та психологічному тиску» і «Цінність людського життя». На прикладі конкретних текстуальних фрагментів (перші хвилини вторгнення, сцени окупаційного насильства, мить батьківського катарсису) продемонстровано дієвість системи відкритих емпатійних запитань та рефлексивних вправ, які забезпечують еволюцію внутрішнього стану старшокласника від первинного шоку й дисоціації до солідарності та конструктивної громадянської позиції. Висновки. Дослідження підтверджує, що емпатійне читання виступає ефективним тренажером для емоційного інтелекту, трансформуючи сприйняття тексту з пасивного споживання у живий досвід. Залучення сигнальної функції емоцій дозволяє підліткам дешифрувати складні культурні коди й розпізнавати маніпуляції, а регулювальна функція забезпечує вихід із кризових станів через усвідомлення власної ідентичності. Аналіз емоційно–складного художнього матеріалу в безпечному просторі уроку формує стійкий психологічний імунітет та готовність протистояти викликам. Перспективним вважаємо подальший аналіз інтеграції цифрових візуальних засобів для інтенсифікації емпатійного читання.