СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ТЬЮТОРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ У СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2026-115-13Ключові слова:
структурно-функціональна модель, тьюторська компетентність, вчитель закладу загальної середньої освіти, безперервна професійна освіта, тьюторський підхід, педагогічні умови, супервізія, спільнота практиківАнотація
У статті представлено структурно-функціональну модель формування тьюторської компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти у системі безперервної професійної освіти та оцінювання результативності її застосування в умовах квазіекспериментальної перевірки. Модель визначено як цілісну динамічну педагогічну систему, що поєднує соціальне замовлення, цільово-методологічні засади, змістову структуру компетентності, педагогічні умови, процесуально-технологічні етапи, результативно-оцінювальні процедури та зворотні зв’язки між ними. Розкрито три її характеристики: відкритість щодо організаційного середовища, циклічність і наскрізний характер педагогічних умов. Модель охоплює чотири блоки. Цільово-методологічний визначає мету, підходи, принципи і розподіл функцій між провайдером підготовки, тренером, супервізором, спільнотою практиків та учителем. Змістово-структурний репрезентує чотирикомпонентну структуру компетентності, у якій мотиваційно-ціннісний компонент є основою, когнітивно-змістовий та операційно-діяльнісний утворюють робоче ядро, а особистісно-рефлексивний виконує регулятивну функцію. Процесуально-технологічний розкриває шість етапів, з яких практико-апробаційний і супервізійно-рефлексивний розгортаються паралельно. Результативно-оцінювальний блок виконує не лише підсумкову, а й регулятивну функцію. Наскрізним контуром моделі є комплекс із чотирьох педагогічних умов, виокремлених за критерієм керованості засобами безперервної професійної освіти. Модель перевірено за квазіекспериментальним планом із контрольною (n = 30) та експериментальною (n = 28) групами вчителів. На вхідному зрізі статистично значущих відмінностей між групами за чотирма критеріями не виявлено. На контрольному зрізі частка педагогів із високим рівнем сформованості компетентності в експериментальній групі зросла з 14,3% до 42,9%, у контрольній – з 13,3% до 16,7%. Різниця приростів між групами є значущою за інтегральним показником (p < 0,001; r = 0,443). Результати зіставлено з даними інших дослідників тьюторської компетентності. Окреслено межі застосування моделі та напрями подальших досліджень.
Посилання
1. Бедрій Х. В. Еволюція тьюторингу як педагогічної технології в зарубіжній освіті. Педагогічні науки: теорія та практика. 2026а. № 1 (57). С. 25–30. DOI:https://doi.org/10.26661/2786-5622-2026-1-02
2. Бедрій Х. В. Зміст та структура тьюторської компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти. Інноваційна педагогіка. 2026б. Вип. 94. Т. 1. С. 43–47. DOI: https://doi.org/10.32782/ip/94.6
3. Бедрій Х. В. Критерії, показники та рівні сформованості тьюторської компетентності вчителів закладу загальної середньої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2026в. Вип. 223. С. 778–783. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-223-778-783
4. Гармаш О. М. Тьюторська компетентність як феномен теорії та практики професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2019. Вип. 65. С. 26–30. DOI: https://doi.org/10.31865/2414-9292.9.2019.166186
5. Осадча К. П. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Мелітополь, 2020. 653 с.
6. Сорочан Т. М., Шабала Ю. А. Post-впровадження інтерактивної технології професійного розвитку учителів початкової школи у системі методичної роботи закладів загальної середньої освіти. Імідж сучасного педагога. 2022. № 3 (204). С. 29–37. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-3(204)-29-37
7. Швець Т. Е. Професійні компетентності вчителя-тьютора закладу загальної середньої освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2023. № 2. С. 40–48.
8. Швець Т. Е. Теорія і практика тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01. Київ, 2025.
9. Braun V., Clarke V. Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology. 2006. Vol. 3, No. 2. P. 77–101. DOI: https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
10. Darling-Hammond L., Hyler M. E., Gardner M. Effective Teacher Professional Development. Palo Alto, CA : Learning Policy Institute, 2017. 76 p. DOI: https://doi.org/10.54300/122.311
11. Deci E. L., Ryan R. M. The «What» and «Why» of Goal Pursuits: Human Needs and the Self-Determination of Behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11, No. 4. P. 227–268. DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
12. Desimone L. M. Improving Impact Studies of Teachers’ Professional Development: Toward Better Conceptualizations and Measures. Educational Researcher. 2009. Vol. 38, No. 3. P. 181–199. DOI: https://doi.org/10.3102/0013189X08331140
13. Kolb D. A. Experiential Learning: Experience as the Source of Learning and Development. Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall, 1984. 256 p.
14. Nickow A., Oreopoulos P., Quan V. The Promise of Tutoring for PreK–12 Learning: A Systematic Review and Meta-Analysis of the Experimental Evidence. American Educational Research Journal. 2024. Vol. 61, No. 1. P. 74–107.DOI: https://doi.org/10.3102/00028312231208687
15. Schön D. A. The Reflective Practitioner: How Professionals Think in Action. New York : Basic Books, 1983. 374 p.
16. Wenger E. Communities of Practice: Learning, Meaning, and Identity. Cambridge : Cambridge University Press, 1998. 318 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511803932
17. Wood D., Bruner J. S., Ross G. The Role of Tutoring in Problem Solving. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 1976. Vol. 17, No. 2. P. 89–100. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.1976.tb00381.x
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.